X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Польща дає пільги білорусам і чи Путін «зливає» Лукашенку?

09.12.2020 19:00
Польський уряд полегшує молодим білорусам можливість працювати у Польщі, а тим часом, схоже, що Путін вирішив відмовитися від підтримки Лукашенки
Аудіо
  • Polska daje ulgi i pomaga Białorusinom i czy Putin odmawia się od wspierania Łukaszenki
Президент РФ ПутінPAP/EPA/ALEXEI NIKOLSKY/SPUTNIK /KREMLIN POOL / POOL

Польща вирішила зменшити бюрократію громадянам Білорусі, які забажають у неї працювати. З початком грудня білоруси, які мають так звану гуманітарну візу, звільнені від обов’язку одержання дозволу на працю, пояснила Польському радіо віцеміністр розвитку, праці та технології Івона Міхалек.

Зокрема, це стосується лікарів та медсестер, а також білоруських айтішників, які прибувають до Польщі в рамках програми Poland Busines Harbour:

«Білорусам, які дійсно у нас перебувають на підставі гуманітарних віз, ми хотіли полегшити оформлення документів, щоб вони не мусили отримувати дозвіл на роботу. Як відомо, там складне політично-суспільне становище, таким особам перешкоджають виконувати там роботу, вони приїжджають до Польщі, отримують гуманітарні візи. Ми хочемо, щоб вони мали шанс працювати тут».

Віцеміністр Міхалек наголосила, що йдеться, зокрема, про медичну сферу:

«Зокрема, нам тепер важливі медичні професії. Я щоденно отримую кілька повідомлень з Польщі, з регіонів про брак лікарів, медсестер, фельдшерів. Нині, у добу пандемії, їхня праця дуже потрібна. Ми хочемо, щоб наші громадяни, наше суспільство мало добру медичну опіку».

Водночас міністр Івона Міхалек звертає увагу, що ситуація на польському ринку зайнятості є однією з найліпших у Європейській Унії, підтвердженням чого є дані Євростату. Також дані польського Центрального управління статистики (GUS) за жовтень показують, що рівень безробіття у Польщі не зростатиме, протягом п’яти місяців у Польщі воно зберігалося на одному рівні – 6,1 відсотка. Міністр Міхалек вказує, що у жодному воєводстві не зафіксовано безробіття понад 10 відсотків.

Тим часом, на думку польських політиків та експертів, шанси на повалення Лукашенки зростають, оскільки він втрачає «дах» Путіна.

Віцеміністр закордонних справ Польщі Марцін Пшидач сказав, що в Кремлі назріває готовність розв’язати проблему протестів в Білорусі. Гість Польського радіо 24 вказав, що на зміну політики Росії могло вплинути зростання антиросійських настроїв серед білорусів:

«Можлива зміна напрямку російської політики. Нещодавно відбувся візит міністра Лаврова до Мінська, який нагадав про необхідність виходу з цієї кризи. Наступного дня Алєксандр Лукашенка публічно висловив переконання, що після зміни Конституції він також допускає можливість своєї відставки з посади. Отже, помітний тиск з боку Росії на конструктивний вихід з цієї кризи», - висловив погляд представник польського відомства закордонних справ.

Шанс на те, що Путін «зливатиме» Лукашенку, бачить також доктор Єжи Тарґальський:

«Є можливість усунення Лукашенки, скажімо, дипломатичним шляхом. Міністр Лавров нагадав, що Лукашенка не дотримується обіцянок, які давав Путіну, тобто ухвалення нової конституції, планування нових виборів і мирної відставки. Міністр Лавров ствердив, що Лукашенка не дотримується цих наданих обіцянок. У відповідь Лукашенка, звісно, дав усі можливі запевнення і на цьому наразі справу завершено».

Доктор Тарґальський вказує також на публікації у російській пресі, що свідчать про еволюцію поглядів у Кремлі щодо Лукашенка:

«Варто звернути увагу на дві події. По-перше, російська газета Коммєрсант повідомила про результати роботи професора Андрея Вардамацкого, який є членом білоруської національної опозиції і працює у Варшаві. Професор Вардамацкі вивчав ставлення білорусів до питання інтеграції з Росією. Виявилося, що оскільки ще торік більшість білорусів підтримувала інтеграцію з Росією – 60 відсотків, то у вересні цей показник складав вже 51 відсоток, а у жовтні – 40 відсотків. По-друге, цікаво те, що Коммєрсант наводить дані Вардамацкого і водночас їх підтримує та вихваляє. Російське видання робить висновок, що подальша підтримка Лукашенки для Росії невигідна, тому що призводить до зростання антиросійських настроїв у Білорусі та породжує вороже ставлення білорусів до росіян. Нині лише 40 відсотків білоруського суспільства підтримує інтеграцію з Росією. Отже, це однозначний сигнал того, чого хоче Росія».

Політолог звертає увагу, що апарат Лукашенки» вже почали «мочити» спецслужби Путіна:

«Оприлюднено записи телефонної бесіди речниці Лукашенки, які її компрометують. Йдеться про те, що такі записи могли зробити лише російські спецслужби і вони передали їх, звісно, білоруській опозиції. Так вони дали зрозуміти, що та частина білоруської політичної еліти повинна замислитися, бо це не відповідає інтересом Росії».

Др Тарґальський підкреслив, що зволікання Путіна із усуненням Лукашенки лише зміцнюватиме національний табір у межах білоруської опозиції:

«Ціханоуска заявила, що опозиція, коли здобуде владу, муситиме переглянути всі домовленості та рішення, які Лукашенка узгодив з Росією. Ми бачимо, що формується незалежницький табір, який не буде проросійським. Відбудеться поділ опозиції на проросійську та національну фракції. Ціханоуска ствердила, що про жодні торги щодо незалежності та суверенітету не може бути й мови. Звісно, наразі це лише слова. Проте вони показують,  що якщо росіяни надалі зволікатимуть із тим, щоб позбутися Лукашенки, то білоруський національний табір зміцнюватиметься і сама концепція інтеграції Білорусі з Росією повністю втратить підтримку білоруського народу, тобто білоруси підуть українським шляхом. Росіяни це розуміють, що пояснює ці публікації у пресі, які, на мою думку, мають підготувати російську громадську думку до змін у Білорусі. На  додаток, теж різні російські експерти міркують у пресі, як позбутися Лукашенки. Це вкотре показує, що є сенс чинити опір, натомість ніколи немає сенсу для капітуляції».

Польський уряд та громадські організації наступного року планують наступні програми допомоги білоруському громадянському суспільству.

Опрацював Андрій Рибалт