X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Закон про дезінформацію: наступ на свободу слова та імітація боротьби з пропагандою Росії?

30.01.2020 18:00
Експерти в Україні вважають, що запропонований чинною владою законопроект насправді загрожує свободі слова, журналістиці і не покликаний протидіяти російській дезінформації
Аудіо
  • Ukraina usiłuje przeciwstawić się rosyjskiej dezinformacji. Nowa ustawa w ogniu krytyki
ІлюстраціяВільгельм Смоляк

Наміри української влади змінити правила в інформаційній політиці спричинили стурбованість журналістів, медіаекспертів і правозахисників. Найбільший резонанс стався після оприлюднення проекту закону щодо боротьби з дезінформацією. Урядовці стверджують, що відкриті до широкої суспільної дискусії, але медійна спільнота закидає владі намагання лише імітувати громадське обговорення і взяти свободу слова в Україні під контроль держави.

28 січня на запрошення міністерства культури, молоді та спорту України взяти участь в заході, що отримав назву "Стратегічний діалог щодо проекту закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації" надійшло близько 200 заявок. Але до участі в закритому обговоренні законопроекту були допущені тільки 50-60 людей. Пресслужба міністерства пояснила це тим, що формат заходу та приміщення не дозволяють вмістити велику кількість людей.

Натомість раніше в пресі і на телебаченні розгорілася запекла неформальна дискусія щодо цього проекту закону після того, як міністерство опублікувало порівняльну таблицю пропонованих змін до законів України. Ось як прокоментував зміст закону міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський:

- Україна не до кінця якісно захищає інформаційний простір. Закон – це конструкт. Він складається з чотирьох основних частин. Перша – це покарання за дезінформацію. Друга частина – це медіаосвіта. Третя частина – це самоврядування журналістів. Четверта частина – це створення індексу довіри, який є також елементом саморегулювання. Він добровільно отримується медіа.

У законі дезінформацією вважається недостовірна інформація, що "стосується національної безпеки, територіальної цілісності, суверенітету, обороноздатності України, права українського народу на самовизначення, життя та здоров’я громадян, стану довкілля, а також інших питань, що становлять суспільний інтерес", нагадав Бородянський:

- Дезінформація спотворює суспільну думку. Вона може розпалювати ворожнечу, розпалювати ненависть, вона може призводити до конфліктів суспільства, до порушення кордонів, до розвалу країни. Це важливо і ми маємо це усвідомлювати. Проти нас діє серйозний потужний ворог. І ми маємо вміти захищати свій інформаційний простір так само, як ми захищаємо територіальну цілісність країни.

Із необхідністю протидіяти дезінформації погодилися всі учасники численних дискусій в пресі і на телебаченні. А от що найбільше стурбувало журналістів та медіаекспертів, так це намір влади запровадити кримінальну відповідальність за дезінформацію. Авторами законопроєкту керувало намагання дати відсіч російській пропаганді, але вони обрали хибний метод, переконаний голова правління "Інтерньюз Україна" Костянтин Квурт. Він вважає небезпечним віддавати визначення дезінформації на розсуд судової системи, яка в Україні є нереформованою, суди часто виносять несправедливі, неправосудні, а то й відверто антиукраїнські вердикти. Однак Володимир Бородянський заявив, що ці побоювання безпідставні, бо кожен судовий вирок має бути затверджений Європейським судом з прав людини. Але така процедура не може бути дієвою, зазначила голова "Центру громадянських свобод" Олександра Матвійчук:

- Згідно з ратифікованим Україною 2017 року 16 протоколом, вищі судові установи мають право звертатися до Європейського суду виключно з принципових питань для надання висновків. Уявити собі, що Європейський суд щотижня чи щомісяця розглядати ухвали національних судів з однієї і тієї самої проблеми – це абсолютно не той зміст, який вкладали в цей протокол його розробники. Закон в кожному разі має відповідати критеріям якості. На жаль, будь-які консультативні висновки не можуть виправити недосконало виписаний закон, який становить загрозу правам людини.

Критику громадськості спричинили і положення законопроєкту про заснування державою єдиної Асоціації професійних журналістів, поділ журналістів на професійних і непрофесійних, а також поширювачів масової інформації, і запровадження посади з питань інформації, який наділяється правом звертатися в суди, вимагати в журналістів розкрити їхні джерела інформації, а також надавати "індекс довіри" всім, хто поширює інформацію. Виглядає, що держава хоче одноосібно контролювати інформаційне життя в Україні, - сказала головна експертка зі стратегічних комунікацій громадської організації "Інформаційна безпека" Тетяна Попова. Зокрема її вразив пункт проєкту закону, яким пропонується надавати пресовим закладам "індекс довіри":

- Це маркування інформації руками держави через уповноваженого, нехай там буде прокладка ще й кількох організацій. Навіщо? Виглядає так, що боротися з дезінформацією вирішили коштом українських журналістів, а не власників ЗМІ.

Розроблений Мінкультом законопроєкт взагалі не виглядає таким, що скерований проти російської дезінформації і пропаганди, вважає виконавча директорка "Українського інституту медіа і комунікацій" Діана Дуцик:

- Насправді цей закон регулює українські засоби масової інформації. Він ніяк не обмежує доступ російського впливу на українське інформаційне поле. Те¸ проти чого зараз протестують всі українські журналісти, це проти того, що цей закон фактично запроваджує таку собі умовну цензуру.

Однак стривожені не лише українські журналісти, медіаексперти і правозахисники. Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Гарлем Дезір вважає, що боротьба з дезінформацією не має "здійснюватися за рахунок свободи ЗМІ, а також шляхом втручання держави в зміст ЗМІ і організацію журналістської діяльності в країні". Генсек Європейської федерації журналістів (EFJ) Рікардо Гутьєррес заявив, що він "категорично відкидає будь-яку пропозицію, відповідно до якої держава буде регулювати журналістську діяльність і накладати будь-які обмеження на журналістів". 

Інститут масової інформації, Комісія з журналістської етики, національна спілка журналістів України і ще ціла низка представників української преси закликали МКМС зняти з розгляду розроблений в її надрах законопроєкт. У заяві Інституту масової інформації зазначається, що проєкт закону "порушує самі принципи існування України як правової держави, що поділяє європейські цінності і прагне побудувати повноцінне демократичне суспільство".

Підготував Вільгельм Смоляк